Матвій Номис

УКРАЇНСЬКІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ’Я І ТАКЕ ІНШЕ

(ВИБРАНЕ)

Усе Боже, тільки гріхи наші.
*
Бог те знає, а не ми грішні.
*
Шануй батька та Бога - буде тобі всюди дорога
*
Боже поможи, а сам не лежи.
*
Чоловік що ступить, то згрішить.
*
Всяка неправда гріх.
*
Кілько світа, тілько й дива.
*
Минулися тії роки, що розпирали пироги боки.
*
Доти чоловік добрий, доки його десятником не наставлять.
*
Більшому більше й треба.
*
Не рада коза на торг, та ведуть.
*
Баране, не мути воду волкові.
*
Язичку, язичку! Маленька штучка - велике лихо робиш!
*
- Пани як дурні: що хотять, те й роблять.
*
З панами і свинями не знайся.
*
На панську мудрість, мужицька хитрість.
*
З хама не буде пана. - ...а хоч і буде, то поганий.
*
Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча.
*
Щоб лиха не знати, треба своїм плугом, та на своїй ниві орати.
*
Коли ж гроші говорять, то всі мусять губки постулювати.
*
Не той убогий, що мало має, а той, що багато жадає.
*
Попав пальцем в небо. - ...стромляй дальше.
*
- Переплив море, та й при березі утопився.
*
Як горілку пють, то мене минають; а як ся бють, то від мене починають.
*
Біда не спить, а по людях ходить.
*
Хто зразу дав, той два рази дав.
*
Як лихо то й до Бога.
*
Дурному сміх, розумному слези.
*
Терпидуша, спасена будеш.
*
Терпи козаче, отаманом будеш.
*
Люди посіявши, та ждуть.
*
Взявся під боки, та й думає, що пан.
*
Нема в світі понад нас!
*
Наше тількі й добре.
*
Тілько людей, що Хома в Церкві.
*
Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу.
*
Вперта коза, вовкові користь.
*
Хоч йому кіл на голові теши.
*
Або світи, або геть лети.
*
Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється.
*
Нагадав козі смерть. - ...а вона мекає.
*
Посади свиню за стіл, вона і ногі на стіл.
Пусти пса під стіл, а він дереться на стіл.
*
Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Такий злий, аж в роті чорно.
*
Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
*
- Вовка таки до ліса тягне.
*
Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.
*
Слова твої ласкавії, та чортова думка.
*
Слова масні, а пироги пісні.
*
Мягко стеле, та твердо спати.
*
Добре говорить, а зле творить.
*
Бач, який викрутень.
*
Тиха вода греблі рве.
*
Гляне - молоко скисне.
*
Продав кота в торбі.
*
Купив кота в мішку.
*
Манить, як кота мишею.
*
Поганому виду нема стиду.
*
Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне.
*
Сором казати, а гріх таїти.
*
У сірка очей позичає.
*
Стид не дим, очей не виїсть. - ...не викурить.
*
Горбатого могила виправить.
*
Паршиве порося даремно чесати.
*
Доброго і кошма не зіпсує, а лихого і церква не поправить.
*
Не займай гною, не буде воняти.
*
Не все те переймати, що на воді пливе.
*
- Хіба то переймеш, що по воді пливе!
*
Ласкаве телятко дві мами ссе.
*
Риба не без кості, а людина не без злості.
*
Завзяте, як панське щеня.
*
Не дасть собі в кашу наплювати.
*
Накрив мокрим рядном (не дав і слова промовити).
*
Править, як чорт болотом.
*
Куди гляне, туди гряне.
*
Сердилась баба на діда, а дід того не віда.
*
- Чиє б гарчало, а чиє б і мовчало.
*
Говорити можна, а лаятись не треба.
*
Пішов і пішов - мов мила ковтнув.
*
Наварив юшки - нехай глищуть.
*
Сказав би словечко, та вовк недалечко.
*
Говори, донько - виговоришся.
*
Очима їж, а руками зась!
*
Якби на кропиву не мороз, вона б всіх людей поколе.
*
Розуму до голови нагнати.
*
Як слово не поможе, то і кий не дошкулить.
*
Негріте залізо не зігнеш.
*
Собаку уночі бий.
*
Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
*
Як битимуть, то не лаятимуть.
*
Не знає він козацьких жартів.
*
Дали йому по московськи, аж ся лоб закурив.
*
За наше жито, та ще нас і бито.
*
З чужого похмілля голова болить.
*
Часами б’ють Хому, за Яремину вину.
*
Вовк ловить, та й вовка як піймають!
*
Відізвуться вовкові коровячі слізки.
*
Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чути.
*
Укусивши, не залижеш (як перепрошує).
*
Хто старе поминає, той щастя не має.
*
Що було, то ся минуло.
*
Велика хмара, та малий дощ.
*
Нехай дурні бються, нехай розумні шають.
*
Ведмідь який дужий, а й то кільце в губу вправляють.
*
Іду, іду не свіщу, а найду - не спущу.
*
Що було, то бачили, а що буде то побачимо.
*
Там йому жаба і ціцьки дасть.
*
Він смілий: на лежачу березу, на сам верх виліз.
*
- Цигане, твого сина в коморі піймали!
*
- Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні - то б то йому було стидно!
*
Вирвався, як заяць з конопель.
*
До доброї криниці стежка утоптана.
*
Обіцянка цяцянка. - ... а дурному радість.
*
Казав пан, кожух дам, - слово його тепле.
*
Так ви ж не виколядуєте!
*
Ще той не вродився, щоб догодив всім людям.
*
Як напився, то до керниці задом обернувся.
*
Вигрів гадину за пазухою.
*
- Жебрацької торби ніколи не наповниш.
*
Він глухий, як скажеш ДАЙ; а як скажеш НА, то й чує.
*
Добрий! як спить, їсти не просить.
*
На всякий пчих, не наздоровкаєшся.
*
Нюхачів багато, та тобаки нема.
*
Я тебе нікому не дам бити - я сам буду.
*
На тобі небоже, що мені негоже.
*
Тоді дали хліб, як зубів не стало.
*
Кланятися чужим богам, мавши свої!
*
Оглухли, не чують!
*
Знає, що у людей в горшках кипить.
*
- Колись таки діждемось сонця в віконце.
*
Буде і на нашій вулиці празник.
*
Хто великого не бачив, той і малому дивується.
*
- Дай Боже нашому теляті, та вашого вовка з’їсти.
*
Хто любить попа, а хто попадю. -... а хто попову дочку.
*
Баба з нехочу, ціле порося з’їла.
*
Сліпому не світять.
*
Так помагає, як сліпому дзеркало.
*
- Скільки не живеш, а все дурнем вмреш.
*
Не все добре, що смакує.
*
Не на довго старий жениться!
*
Багато казати, та нічого слухати.
*
Не все ж теє маєм, про що гадаєм.
*
Не все теє зробиться, що на думці зродиться.
*
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
*
Як би той розум з переду, що тепер з заду!
*
Красному й дурень рад.
*
Аби озеро, а найдеться жаба, що буде роххати (крякати, кумкати).
*
Хлопче, паси свиней, та тоді вже і людей.
*
Не вмивався ти, щоб так казати.
*
Не кракала ворона в гору летючи, то на низ певно не буде.
*
Сердилась баба на торг, а торг того і не чує.
*
Сім літ мак не родив, та голоду не було.
*
Хіба тільки світа, що у вікні! - ... за вікном ще більше.
*
Жде (Жди, Діждався), як віл обуха.
*
Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило.
*
- Поки товстий схудне, то худий здохне.
*
Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
*
- Хутко зачує кіт, де сало.
*
- За вовка мовка, а вовк у хату.
*
Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухає.
*
Мислі в небі, а ноги в постелі.
*
Не спитавши броду, не лізь у воду.
*
Де не можна перескочити, то треба перелізти.
*
- Найшов - не радуйся, а загубиш - не плач.
*
Не всякий раз кради, та всякий раз бережися.
*
- Між вовками по вовчому і вий.
*
Забий діру - собака не полізе.
*
Не умний до двадцять, не жонатий до тридцять,
не богатий до сорок - кругом дурак.
*
- Куй залізо, поки не застигло.
*
Напиймося тут, бо в небі не дадуть.
*
Гляди - мовчи, а своє роби.
*
Розумному досить.
*
Більше будеш знати, менше будеш спати.
*
Хто з псами лягає, той з блохами встає.
*
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти.
*
Як би ви вчились так як треба, то й мудрість була би своя.
*
Як напише дурень, то не розбере і розумний.
*
Хто людей питає, той розум має.
*
Багато знай, та ще питай.
*
Де велика рада, там рідкій борщ.
*
Чужа голова - темний ліс.
*
Нікому на чолі не написано, хто він.
*
Людей питай, а свій розум май.
*
Скоріше дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе.
*
З дурнем зчепитись - дурнем зробитись.
*
Ліпше з розумним два рази згубити, як з дурнем раз знайти.
*
За дурними не треба в Київ їхати, вони і тут є.
*
Дурень думкою багатіє.
*
Коли не вмив пирога зїсти - давай його сюди.
*
Щасливий дурень, нічим не журиться.
*
Дурному дасть Бог щастя, та не дасть розуму.
*
Дурень на дурню сидить і дурнем поганяє.
*
Дурний, аж гуде.
*
- Третьої клепки не достає.
*
Дурний, аж куриться!
*
Дурний, дурний - та й не журиться.
*
Ото дурний! а ще й битий!
*
Де він, неклепаний!
*
Зсунувся з глузду. - ...як пес з соломи.
*
Дивиться, як теля на нові двері.
*
Ні се, ні те, - їжте христіяни!
*
З дурної голови та на людську.
*
Прийшов, бдикнув, та й далі пішов.
*
Брехун бреше, а дурень віру йме.
*
Дурному Гаврильці усе чорнобривці.
*
Дурень червоному рад.
*
Не хвались мудрий мудрістью, ні сильний силою.
*
Що тобі до того, що розуму нема ні в кого.
*
Кінь на чотирьох ногах та спотикається. -
... а чоловік на двох, та щоб не спіткнувся.
*
Знаем і без попа, що в неділю свято.
*
Загадай дурному Богу молитись, він і лоб розіб’є.
*
- Пошли дурня, й сам будеш дурень.
*
Вилупив баньки, як зарізаний баран.
*
Роззуй очі!
*
Хто в ліс, а хто по дрова.
*
- Через дурний розум ногам лихо.
*
Уже сім літ, як правди ніт.
*
Правда очі коле.
*
Не їла душа часнику, не буде смердiти.
*
- Чоловіче схаменись! поглянь на свою душу, не запропащай її!
*
Богом свідчиться, а чортові душу запродав.
*
Хто раз збреше, другий раз не вірять.
*
Брехнею світ перейдеш, та назад не вернешся.
*
Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти.
*
Брехнею світ живе.
*
Брехливу собаку дальше чути.
*
Нема того дерева, щоб на ньому якась птиця не сиділа -
нема того чоловіка, щоб хоч трошки не збрехав.
*
Не вір нікому - ніхто не зрадить.
*
Вір соїм очам, а не чужим речам.
*
Та воно та так, та тільки трошки не так.
*
Послухай що по селі ходить та бреше.
*
Не бачила очком, то не бреши язичком.
*
Не ти б казав, не я б слухав.
*
Брехали твого батька діти.
*
Коли б з села Іван, то б і повірив.
*
- ... ато з міста, та ще й (напр. Полтави), то й вірити не хочеться.
*
Треба слухати, може і справді сонце не так сходить.
*
Така правда, як вош кашляє.
*
Так то правда, як пси траву їдять.
*
- Що ступить, то збреше.
*
Хіба помилившись правду скаже.
*
На вітер!
*
Бреше тай дивиться, хочби очі заплющив.
*
Хто бреше, тому легше.
*
Людям губа не заперта.
*
Людської брехні не переслухати.
*
Раз на віку спіткнешся, та й те люди побачать.
*
Не вмієш кінців у воду ховати.
*
Бачили очі, що купували. - їжте (плаче) хоч повилазьте.
*
Дігтяр і смердить дьогтем.
*
Хто торкає (або: стукає), тому відчинять.
*
Хто як постеле, так і виспиться.
*
Під лежачий камінь і вода не біжить.
*
Бійся не того собаки, що гавкає, а того, що леститься.
*
Хоч погано дівка танцює та довго.
*
Видно, що ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті.
*
Перо страшне не в гусака, а вже тоді, як у дяка.
*
Не ходи до суду, бо хліба не буде.
*
Той винен - хто є. А хто втік, той і прав.
*
Батькова дитина.
*
Погано вража баба скаче, та ще й довго!
*
Стань, подивися - плюнь та й відступися (як побачить гидке, а хвалене).
*
Зробив з дуба спичку.
*
Від одного берега відстав, а до другого не пристав.
*
От тобі бабо і Юрія!
*
Що сіре, то й вовк.
*
Подібна свиня до коня!
*
Обоє рябоє.
*
Крук крукові очей не видовбає.
*
Свій свояка, вгадає здалека.
*
- Яке їхало, таке здибало.
*
Лучше пішли до лучших, а ми до твоєї милости.
*
Не вмер Гаврило - галушка вдавила.
*
Сонний як пяний, а пяний як дурний.
*
В гостях добре їсти і пити, а вдома спати.
*
Жінці правди не кажи, чужої дитини не бери, з панами не братайся.
*
Така гарна, як пані намальована.
*
Кохайтеся чорнобриві, та не з Москалями.
*
Серце не камінь.
*
- Дивиться, як вовк на козу.
*
Як дасть обнятися, то й дасть поцілуватися.
*
Роспусне життя в молодости,- приносить хворобу на старі кости.
*
Бісики пускає.
*
Раз кахикнула, трьох панків прикликнула; вдруге кахикнула пятьох прикликнула.
*
З голови дівка, а далі не знаю.
*
Як проти сонця води не напитися, так з чужою жинкою, або з чужим мужем не нажитися.
*
Поможи Боже нежонатому, а жонатому й жінка поможе.
*
Аж трясеться заміж, та ніхто не сватає.
*
Личко дівку віддає.
Лягла не клята, встала не мнята (ніхто не буде лаяти, ні бити, як дівуватиме).
*
Бог тому дасть, хто рівно узяв.
*
Не задирай голови, коли заміж бажаєш.
*
Десяту уже он пасе ( десяту сватає ).
*
Коли б вам гарбуз не покотився!
*
- Відрізана скиба до хліба не пристане.
*
Не дай, Боже, з хама пана.
*
Пан в чоботях, а босі сліди знати.
*
- Жінки довге волося мають, а розум короткий.
*
- Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка то й без числа.
*
Жінка княгиня, а хата не метена.
*
Маленьке - миленьке, побільшає, погіршає.
*
Матері кожної дитини жаль: бо котрого пальця не вріж - болить, і цей палец вріж - болить, і цього вріж - всі однаково болять: так і в матері діти - усіх однаково жалко.
*
На одній руці пальці, та неоднакові.
*
Дивіться на нього сьогодні, бо завтра не дотовпитесь.
*
Рости сину, хоч дурний, аби великий!
*
Син мій, а розум у нього свій.
*
Коли хочеш з доні молодиці, то держи в твердих рукавицях.
*
До свого роду, хоч через воду.
*
Нема в світі правди- тільки рідна мати.
*
Чуже чужим і пахне.
*
Свій коли не вкусить, то ущипне.
*
Кожний кулик своє болото хвалить.
*
Кому що, а курці просо.
*
Нашій кумі все просо на умі.
*
- Як ти смутишся, то вороги тішаться.
*
- Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.
*
- Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.
*
Ворога напій і нагодуй, а ворог ворогом таки буде.
*
- Ти йому хліба і солі, ще за пазуху дай,- а він камінь за плечима.
*
“Де живешь куличе?” - “В болоті”
- “Там же погано!” - “Я привик!”.
*
Кому яке діло, що кума з кумом сиділа!
*
Не замітай чужої хати,- гляди чи твоя заметена.
*
В своїй хаті своя правда, і сила і воля.
*
Хата чужая, як свекруха лихая.
*
Не лізь в чуже, щоб не утратив своє.
*
Ліпше своє мале, ніж чуже велике.
*
Ліпше моє, ніж наше.
*
Ручка хоч крива, а собі горне.
*
Що в кого болить, той про те і говорить.
*
Гірко їсти, та жаль покинути.
*
Купили хріну, треба їсти.
*
Скачи враже, як пан скаже.
*
На безлюдді і дяк чоловік.
*
То йому так потрібне, як лисому гребінь, сліпому дзеркало, глухому музика.
*
Йому так треба, як мені ні... - як мені не треба.
*
Тим рогом чешися, котрим дістанеш.
*
Добра і бридня та не щодня.
*
Хто дбає, той має.
*
Полюби гіркенько, а тоді буде солоденько.
*
Очам страшно, а руки зроблять.
*
Боже поможи!
*
Не мала баба клопоту, та купила порося!... - порося у квік, а баба в крик.
*
Господар, як чиряк, де схоче, там і сяде.
*
Не то господар, що збере господарство,- то, що готове задержить.
*
Вогонь і вода добрі служити; але лихі панувати.
*
Яка плата, така й дяка.
*
На цій роботі не забагатієш, а згорбатієш.
*
Від кого хліба їси, за того й Бога проси.
*
Змалював дядя на себе глядя.
*
До міста по гроші, а на село по розум.
*
Купив би, та купила нема.
*
Хіба сало їдять, що такі дорогі (про коралі, про горіхи і т.п.)
*
- Аби свіжа копійка!
*
Довжник весело бере, а смутно віддає.
*
У того позичить, а тому віддасть.
*
Дурному синові і батьківське богацтво не поможе.
*
Худий пес не сказиться - лише ситий.
*
Каждому добрий - собі злий.
*
Як їсть, так нагріється;а як робить так і змерзне ( ліниве ).
*
На однім місці і камінь обростає.
*
- За лежнею ніколи посидіти.
*
Три святі в хаті.
*
Тобі так хочеться робити, як старому псови в заверюху брехати.
*
Ні куєш, ні мелеш.
*
Гав ловив та витришки продавав.
*
Ходить, як дурень по базарі.
*
День неначе рік. (Можна багато зробити)
*
Всяке діло хоче, щоб коло нього панькали.
*
Вчи лінивого не молотом, а голодом.
*
Злодій на злодію їде і злодієм поганяє.
*
Цяця, цяця! та й у кишеню.
*
Що побачила, то і її.
*
Хто порося вкрав, у того в ухах пищить (кричить).
*
Злодія опустить сила, то прибуде ума.
*
Хто вміє красти, то вміє і сховати.
*
Шануй одежу в дома, а вона тебе в людях.
*
Сон миліший за все.
*
Хто спить - їсти не просить.
Хто спить, той не грішить.
*
Хто по обіді не віддише, того Бог господарем не пише.
*
Хто пізно лягає, той щастя на має.
*
Хто рано встає, тому Бог дає.
*
Умні люди пішком ходять, а дурні їздять.
*
Далеко та легко, а близько та слизько.
*
Дай Боже пити, та не впиватись; говорити, та не проговоритись.
*
Горівка не дівка - не треба її цілувати - з ума зведе і сама пропаде.
*
У ляхів - пани, у Москві - ребята, а у нас - брати.
*
Ти Москалю і добрий чоловік, та твоя шенеля злодій.
*
Сказано: п’яний, те саме, що дурний.
*
- Не бий, не волочи - у горілці язик намочи, усю правду скаже.
*
Чоловік не скотина - більш відра не вип’є.
*
Як ті пяниці щодня п’ють! добре що ми попривикали.
*
Випийте по другій, щоб на одній не скакали.
*
Будьте здорови, в кого чорні брови!
*
Я такий чоловік; як візьму то й випю.
*
Не той п’яний, що наперед падає, а той п’яний, що назад падає.
*
П’яниця - проспитья, а дурень - ніколи.
*
Це не панського роду - п’є горілку як воду.
*
- Склянного бога поцілувати.
*
Не питай “як ся маєш!”, - подивись, то пізнаєш.
*
Непрошений гість, гірше татарина.
*
Гість до трьох днів.
*
Ситого гостя добре годувати.
*
Де не люблять, там не учащай.
Де не просять, там не бувай.
*
Лихий передобідок і найліпший обід попсує. (мале снідання).
*
Розчепірив чорт твою душу.
*
Чи все те спожить, що в чужій хаті лежить.
*
Не ївши - легше, поївши - лучче.
*
Роби до поту, а їж в охоту.
*
Допався, як дурень до мила.
*
Лакома їда - животу біда.
*
Наївся, наче дурень на обіді.
*
Борщ усьому голова.
*
Що як би ковбасі та крила! лучшої птиці не було б.
*
Хрін каже “я добрий з мясом”, а мясо каже: “я і без хріну добре!”
*
Не сідай за вітром - бо буде воняти; не становись проти вітру - бо обмочишся.
*
Е, та погано ти танцюєш бабо! - Але зате довго!
*
Хто в псах кохається, сам їм рівняється.
*
Карта любить хміль.
*
Смійся, сегодня твій день настав.
*
мертвий би здається зареготав.
*
І ця сміється: щось веселе зїла.
*
Вишкірив зуби, як печене порося.
*
Раденький, що дурненький.
*
Смішки з попової кішки, а як своя здохне то й плакатимеш.
*
Хто сміється, тому не минеться.
*
Не до пери, - з’їдять Татари.
*
Ох! - Не люби двох!
*
Де ви родились такі? - Проти неба і землі!
*
Три дні, як не краду. (як питають чи не бачили чого).
*
Не псуй леду, та пускайся на дно.
*
Через ваші вівці та в кошару не заглядати?
*
- А скільки ти бабо піймала горобців?
- Оце синку тільки цього піймаю, то ще дев’ять зостанеться, щоб було десять!
*
- Сідай бабо підвезу тебе!
- Нема часу треба йти!
*
Який розум, така й бесіда.
*
Будь добрим слухачем, будеш добрим оповідачем.
*
Котра корова багато реве, то та молока мало дає.
*
За вашим шопотом, нашого крику не чути.
*
Кинув слово, як у болото.
*
Тихо, як мак сіє.
*
Гaлушкою вдавився. (як хто затнеться у мові).
*
Індик хоч не співає, та багато думає.
*
- Хоч горохом об стіну, а він все своє.
*
До тебе говори, так як до того пня.
*
Ото ротата - на все село.
*
Говорила сама в хаті, бо не було з ким.
*
Говорить, що слина до губи принесе.
*
Говори! - ... Здоров!
*
Так пристає, як горох до стіни.
*
Хіба Бог видить, що дурень бридить.
*
Його як послухати, так і Бога нема.
*
Ціть Івасю, панів не переслухаєш.
*
У городі бузина, а в Києві дядько.
*
Згадала баба порося, що хорошеньке було, та й плакати стала.
*
Як кажуть, то й правда.
*
Відпала йому від рота ціцька.
*
Від рогу до рогу, хто кого ошукає.
*
Є розум над розум.
*
З пустої пригоди вовк задрав вівцю.
*
Сиди в хаті, не рипайся!
*
Цитьте жаби, я ваш пан.
*
Коли родяться більше хлопці ніж дівчата - війна буде.
*
Як будеш з правдою кохаться, то не будеш і паном зваться.
*
Такий убогий, що і котеняти нічим з запічка виманити.
*
Від роскоші кучері вються, від журби січуться.
*
Моє діло теляче: наївся та і в хлів.
*
Кнут не ангел - душі не вийме, а правду скаже.
*
Обувшись в мої чоботи та мене й лає.
*
Пожалував вовк кобилу: оставив тільки хвіст та гриву. (так от і нас жалували).
*
Як торішнього снігу! (жаль, забажалось, боюсь).
*
Співатиме півень, чи ні, а день буде.
*
Була б шия, а хомут буде.
*
Кого ми хочемо, то нас не хочуть.
*
Поспішних чорт хапає.
*
Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати.
*
Нікому не вір, то ніхто не зрадить.
*
Треба відійти від ями, щоб гаразд її перескочити.
*
Не купити ума, як нема.
*
Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
*
Почав “за здоровья”, а звів “за упокой”.
*
Невісток багато, а хата не метена.
*
Гріють зуби на сонці.
*
Винувата хата, що привела Гната.
*
Дарма верба, що груш нема! аби зеленіла.
*
Те ж гайно, та й порідшало.
*
Йому (украсти і т.д.), як раз плюнути.
*
Сліпий, кривий, рудий та красний самий опасний.
*
Хоч і багата, аби пішла за нашого брата.
*
Жінка хіба не утає, чого не знає.
*
Як батька покинеш, так і сам загинеш.
*
Одна мати - вірна порада.
*
На чужому полі не матимеш волі.
*
Навстоячки, навлежачки - заробила сережечки.
*
Ой не втерплю - заспіваю.
*
Хто чужого не жаліє, той і свого не має.
*
Гарно наша Гапка жито жне, що і серпа в руки не бере.
*
Горілка така вода, що убогого зробить багатим, а сліпого видющим, а слабого сильним.
*
- Хто?
- Хтокало!
*
Хто вже звик чужим жити, той не здужає робити.
*
На дурного не гукай, а скоріше утікай.
*
Не всякого пана пізнаєш без жупана.
*
Нема чого дивувати - така була й її мати.
*
Слизький, як циганська дитина.
*
Усміхається, як цуцик на прив’язі.
*
Від ворога сховаєшся, як землю вкопаешся.
*
Не той пан, що надів жупан, а той що у нього шире серце.
*
Проти дня брехня, протиночи правда.
*
Хто вище вилізе - дужче падає.
*
Гарно, гарно співаеш! ... а як перестанеш, то буде ще краще.
*
- Хто винен?
- Кума!
- Та же її в хаті нема?
- Так плахта її висить, - будемо її бити.
*
Будь здорова як вода, багата як земля, щаслива як зоря, плодюча, як свиня.
*
Немає бальш глухого від такого, що не хоче слухати.
*
Купив би, та купило притупило.
*
Що Біг в нас народить, а люд наробить - москаль усе те в нівець зводить.
*
Сміх, як батька бють, а як мене, то і плач бере.
*
Плакав-плакав, а Бог все однако; як перестав ридати, зачав Бог ліпше давати.
*
Хоч усе...сь, та не покорюсь.
*
Богу молись, та й чорта не забувай.
*
Того Богородиця кохає, хто по обіді спати лягає.
*
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.
*
Здобудеш освіту, побачиш більше світу.
*
Кого не б’є слово, того не побє і палка.
*
Брехня тільки доти стоїть, доки правда не прийде.
*
У хаті гульки, а в городі ні цибульки.
*
Той сам себе губить, що чужую жінку любить.
*
Хто п’яницю полюбить, той вік собі погубить.
*
Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
*
Ніколи не стидайся спитати про те, чого не знаєш.
*
Де багато крику, там мало правди.
*
Як дбаєш, так маєш.
*
Дивись під ноги, якщо нічого не знайдеш, то бодай носа не розіб’єш...
*
Ніколи не треба так багато розуму, як тоді, коли маєш діло з дурнем.
*
Не той убогий, що мало має, а той, хто хоче мати більше.

НАРОД СКАЖЕ - ЯК ЗАВ'ЯЖЕ
(З інших джерел)

*
Піду на Низ, щоб голови ніхто не гриз.
*
Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
*
Не мала баба клопоту та й купила порося.
*
Скачи враже, як пан каже.
*
Годи панові рік, а день не вгодиш - пропав навік.
*
Не так тії пани, як підпанки.
*
Лихо приходить тихо.
*
Хотіли вражі люди, щоб ми забагатіли, так не діждуть!
*
Кругом чуже, а в середині не наше.
*
Де на двох вариться, - третій поживиться.
*
Піп бере горлом, купець торгом, а мужик горбом.
*
Сильні та багаті рідко винуваті.
*
Віділлються вовкові овечі сльози!
*
Слухай, як пан каже, а роби, як сам знаєш.
*
Хто хоче більше знати, треба менше спати.
*
Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.
*
Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
*
Не поговоривши з головою, не бери руками.
*
Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.
*
Хліб-сіль їж, а правду ріж.
*
Пси виють, а місяць світить.
*
Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.
*
Слово старше, ніж гроші.
*
Дурний язик голові не приятель.
*
Смілому море по коліна.
*
Лякає миша кицьку, а сама з нори не вилазить.
*
Не хоче коза на базар, так ведуть!
*
Смішки з бабиної кішки, а як своя здохне?
*
Плив, плив, а при березі втопився.
*
Хоч в лоб, хоч по лобові.
*
Були у кози роги, та стерлися.
*
Не мала баба клопоту, так купила порося.
*
Як їдеш, дивись під ноги; хоч грошей не найдеш, так носа не наб'єш.
*
Не все те переймай, що на воді пливе.
*
Тим рогом чешися, котрим дістанеш.
*
Краще погана дорога, ніж поганий супутник.
*
Не те щука в морі, щоб карась не дрімав.
*
Язик до Києва доведе.
*
Заліз кіт на сало та й кричить: "Мало!"
*
Заздрість здоров'я їсть.
*
На тобі, небоже, що мені негоже.
*
Хоч гірше, аби інше.
*
Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
*
Тиха вода греблю рве.
*
В тихому болоті чорти водяться.
*
Моє діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйсь.
*
Роздайся, море, - тріска пливе!
*
Пішли наші вгору - по два на шибеницю!
*
Пихатий дурному брат.
*
Полову їсть, а фасону не теря.
*
Бачили - невидальце з фуркальцем!
*
Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так знає, що гарний.
*
У Сірка очей позичив, та й байдуже!
*
Коли б свині крила, вона б і небо зрила.
*
Голосок дзвенячий, а совість свиняча.
*
Не для Гриця паляниця!
*
Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.
*
Коня кують, а жаба і собі лапу підставляє.
*
Вискочив, як Пилип з конопель.
*
Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться!
*
М'яко стеле, та твердо спати.
*
Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.
*
Я свою вину на Івана зверну.
*
Чисто бреше - і віяти не треба.
*
Два брехуни одної правди не скажуть.
*
Поневолі баба клянеться, коли бреше.
*
Бреше, як гребінцем чеше.
*
Брехні слухають, а брехунів б'ють.
*
Кудкудак за п'ятак, кукуріку за копійку.
*
Дурному Гаврильці усе чорнобривці.
*
Дурний собака і на хазяїна бреше.
*
Раденький, що дурненький.
*
Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
*
Порожній посуд здаля дзвенить.
*
Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться.
*
Розбирається, як свиня в апельсинах.
*
Говори до гори, а гора - горою.
*
Масти Федя медом, а Федь усе Федем!
*
Горбатого виправить могила, а упертого дубина.
*
Уперта коза вовку користь.
*
Злості повні кості.
Від погляду молоко кисне.
*
Зле, як зінське щеня.
*
Сам себе раз у рік любить.
*
Якби свині роги, весь мир переколола б.
*
Сердите, аж у роті чорно.